Мій голос зістанеться з Вами,
У пам’яті наших доріг,
Кричатиме Вам до безтями,
Та ви перетворите розпач у сміх.
Мій голос читає молитву,
За ваші пропащі серця,
Світанок, щоб повним був світла,
І в світлі кохалась душа.
Мій голос Вас ранком розбудить,
Щоб Ви прокидались щодня,
Він мовчки відверне від згуби,
В потребі врятує життя.
Мій голос співатиме пісню,
Про те, як потрібно кохать,
Про те, що в житті ненавмисно
Потрібно терпіти й чекать.
Мій голос порадить вам якось,
Щоб слухать модерний лиш джаз,
Душевная музики в’язкість,
Відверне від ницих відраз.
Мій голос завчасно замовкне,
Дарма, щоби не натякать,
Глухим не потрібна промова,
Як совість в житті не віддать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342326
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин