Як же мені почуття ці передати,
Що мою душу рвуть на шматки,
Я не знаю, що маю, тобі сказати,
Кохаю чи вже мабуть і ні...
Чи можливо втікаю від самотності,
Розповідаючи всім байки,
Стримуючи хворобливі емоції,
Бо ще вірю в дитячі казки.
Зізнаюся, зрадила я колись тобі,
З вітрами , що в травах шугали,
Інтриги ніжно плели у косах моїх,
Цілували їх...Чарували.
Лоскотали, як ти...Були ми молоді,
Жартували ...Вуста ж бо хмільні...
Повернутися хочеться в минулі дні,
Де вирували пристрасті ті.
Глибина..., жага нестримна, полуденна,
Сплетіння несамовитих тіл,
Тепло долонь й якась любов навіжена
І немов неземний рай довкіл.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342524
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2012
автор: Макієвська Наталія Є.