*****

Я  не  мучусь  думками,
                                       чому  я  родилась  не  «там»?
Не  плекаю  надію  
                                         гайнути  кудись  за  кордон.
Я  не  той  патріот,  
                                       що  довірить  зізнання  словам,
І  не  той  пустомеля,    
                                     що  славить  згниваючий  трон.
Я  дитина  широких,  
                                     без  краю,  зелених  степів.
Мої  руки  омив
                                   сивочолий  могучий  Дніпро.
Із  старенької  печі,  
                                   вогонь  мою  душу  зігрів,
І  родинна  любов  
                                   залишила  на  серці  тавро.
Таких  чуйних  людей  -
                                   не  знайдете  на  нашій  землі,
Такі  ніжні  пісні,  
                                   лиш  бабусі  Вкраїни  співають.
І  до  нас  щовесни  
                                   повертаються  знов  журавлі,
І  добра,  кожен  ранок,  
                                   батьки  своїм  дітям  бажають

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342539
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.06.2012
автор: Любов Чернуха