Порцеляновий посуд на стіл вже поставили,
Вершків й молока в глечик той налили.
Від теплого чайника зовсім розтанули
Зефір й шоколад – наче мед потекли.
Вазон із квітками пишається рясно.
У центрі стола квітне мальва, горить.
І сонечка промені ніжними пасмами
Тим світлом усе зігрівають умить.
У горщику цукор, шматочками складений,
В тарілках цукерки, зефір, пастила.
Кімнату солодким наповнює маревом
Вишневе повидло на краю стола.
Стільці дерев’яні розставлені поряд,
В повітрі літає щось дивне й святе.
Без слів над квітками щось бджоли говорять.
На когось чекають… Хтось близько вже йде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342580
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2012
автор: girl-poletje