а серце…

Просто  списалась,  зносилась,  забулась.
Тих  кинутих  слів  не  збагнула,
Мовчала,  мовчала,  заснула...

Відкинула  мрії  про  завтра,
Бентежило  щось,  та  забулось.
Враження,враження-здулись...

Шукаєш,шукаєш-даремно.
Слова,всі  слова  як  коріння.
Гниють  коли  сиро  і  темно.

Не  завтра,не  вчора  ,колись.
Коли  небо  заплаче,  а  серце.
Впаде  десь  під  ноги-униз!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342599
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2012
автор: Юлія Панкова