Життя - ланцюжок
Незнаний для нас
Та все у нім є рівномірним.
Коли без Любові живеться хоч раз,
Любов вмить, як пісня, полине.
Тут все є єдиним:
І сльози, і біль,
І щастя, що прагне польоту.
Тут все є єдине,
І Бог тут повір!
І щастя, і горе й турботи.
Життя є як кулька
Блакитна, пуста.
І легко літає в небессі
Та ти є тим вітром,
Що руха міста!
І ти є кермом в цьому стрессі.
Від тебе залежить як житимеш вік.
Від тебе залежать всі вдихи.
Ти маєш лиш жити,
Я прошу живи!
Й навчися, насправді, любити.
Благаю, прислухайся шепоту мрій
І янголом стань для планети.
Протоптуй до Бога всі свої шляхи
й життя буде житись для тебе.
Повір, Бог з тобою і він залюбки
Піде на край світу до болі.
Він любить й не кине,
А ти, навпаки, грішитимеш й встанеш в любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342600
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2012
автор: Юлія Бачок