Він не раз кидав у піт,
Серед темряв ночі.
Він, неначе чорний кіт,
Нам полохав очі.
Він чекав нас за кутком,
Зустрічав удома.
Він завжди був тим шматком,
Що боялась втома.
Він живе і на війні,
Навіть у дантиста,
Він махає нам в вікні,
Він - дар терориста.
Він дієвий, зможе все:
Змусити, зламати.
Він до нас щодня повзе -
Боїмося брати.
Спонукає. Не завжди
Лише гріх приносить.
Ти його отут зажди,
Він проблеми косить.
Через що із ним пройдем,
Того більш не видно,
Найжахливіше зіжнем.
Допоможе спритно.
Страх - це твій найперший друг,
Саме він - крізь болі.
Загартовує твій дух,
Ну і силу волі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342804
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2012
автор: Андрій Конопко