уже в самому слові –
засторо́га…
отак, не додивившись за собою,
і не помітивши,
втрапляєш у полон…
Хтось!
або щось яскраве
«захопить» душу,
щоби добровільно
у пастку замани́ти
(цікаво,
чужомовні: «вос-хищенье»
і «восторг» -
про те ж, по суті…)
клітка!
у клітці тій, щоправда,
відкриті дверці –
хочеш? іди на волю…
позбувай…
а вчасно не піде́ш –
зачиняться дверцята,
і клітка
ґратами зростеться …
тоді
захоплення
переметнеться в одержимість
а там вже – не відпросиш,
не відмолиш:
екзорцизм
07.06.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.06.2012
автор: Валя Савелюк