Стою між безліччю людей – сама.
Хто руку помочі давав – нема.
Хто завжди поруч був – пішов.
Напевно, когось кращого знайшов.
А люди в швидкості проносяться кудись,
А ти сама собі по склоності котись.
І добре буде якщо знизу зловить хтось,
Обніме, поцілує і порадить щось
А покищо тримаюсь і тримаю все,
Що завжди є і в пам*ять «моє».
Бо людям послані випробування лиш ті
Які пройти змушені вони самі.
Немає сили далі йти й немає зупинитись
У цьому житті ясно все і кожен може помилитись
Хто завжди поруч був – пішов.
Напевно, когось кращого знайшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342916
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2012
автор: Стелла