натерті балетками босі думки
покусані роздерті до крові
руки ноги мізки
ми рахуємо задом-наперед
так щоб напевно
просипаємо саме цю мить
тішачись сновидінням
забуваємо хто ми що ми де ми
бо так легше
але все-рівно
тягнемо свою валізу
нехай накриту плащем-неведимкою
нехай 10 кг пустоти
нехай
викроювати клаптями події
зшиваючи їх технікою печворк
прив*язати до себе щоб
не забути
не загубити не
звертати уваги на незґрабні шви
невміле поєднання барв
бачити цілісну картину
виглядаючи
з вікна
літо
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342986
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.06.2012
автор: Галас