Я не люблю палаючі гвоздики,
Вшановувати пам’ять з ними йдуть,
І полководцям й діячам великим
Із них вінки розпечені зів’ють.
Я не люблю палаючі гвоздики,
Червоний колір, ніби їхня кров.
І в нетрях споминів - забуті і безликі,
В барвистім пафосі урочистих промов.
Я не люблю палаючі гвоздики,
Вони не щирі в образі прикрас.
В них бачу біль, іще в них чую крики,
Їх не лікує, лише множить час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343145
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2012
автор: Любов Чернуха