Особиста думка

«Моя  помилка  -  Тимошенко»-
Сказав    з  екрану  президент.
Де  ж  Ви  були,  що  Ви  зробили
Щоб    виправити  інцидент?!
         Чи  ж  личить  голові  держави,
         Не  кажучи  вже  про  мужчин,
         В    своїй  поразці  ,  як  дитина,
         Шукати    в  комусь  суть  причин.
Ще  Він  сказав  цілком  серйозно
Що    буде  соромно  нам  всім
За    вибори  у  цьому  році
Й    наступника  передусім.
         Скажу  від  себе  особисто  –
         Не    можу  твердити  за  Всіх  –  
         Але  самі    свою  програму
         Перетворили    Ви  на  сміх.
То  ж,  перш  ніж  в  голос  ображатись,
Соромити    усіх  підряд
На  себе  варта  подивитись
Й  свої  діла,  що  стали  в  ряд.
         Чи  щось    вдалося  завершити
         З  обіцяного  до  кінця?!
         Терпіння  людське  не  безмежне…
         Вам  лицемірство  ж  до  лиця.
Руки  спочатку  опоненту
Подати  не  хотіли  Ви.
Та  потім,  навіть,  обнімали,
Забувши  принципи  свої.
         Справі    Гонгадзе  ніби  щиро
         Хотіли    Ви  покласти  край.
         Натомість  просто  поспішили
         На  дачу    у  Карпатський  рай  .
Бандитам  тюрми  обіцяли.
Та,  мабуть,  тюрем    тих  нема.
І  радикальних  змін  в  країні
Очікували    ми  дарма.
         Бандити  –  їздять  в  «лімузинах»,
         В    шикарних  ресторанах  п’ють,
         Людей    посеред  дня  вбивають,
         Безкарно    глумляться  й  крадуть.
Верховна  Рада  –  не  працює.
Скажіть  чия  в  цьому  вина?
То  хтось  трибуну  заблокує,
То      форуму  у  них  нема.
         Всі  депутатські  привілеї
         Ви  мали  зменшити  давно.
         Та  пальцем  й  не  поворухнули,
         Щоб    припинити  це  кіно.  
А  Ваші  заклики  останні…
Ви  ж  просто  зрадили  Майдан!
І  всім    демократичним  силам  
завдали  в  спину  кілька  ран.
         Самі  Ви  рейтинг  опустили
         Та  знищили  авторитет.
         І,  мабуть,  пізно  намагатись  
         Свій  зберегти  пріоритет.
То  ж  не  народу  буде  стидно,
А  сором  мав  би  гризти  Вас.
Бо  Ви  слова  лиш  розкидали
Зганьбивши    цим  довіру  й  час.
         За  Ваш  обман  і  бездіяльність,
         Що  проявили  Ви  не  раз,
         Давно  мені  вже  дуже  стидно,
         За  те  що  вірила  у  Вас.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343299
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.06.2012
автор: палагняк