Жив у нас на Україні
Славний хлопець,
Звавсь Грицько.
Мав він добрую дружину,
Мав він діток і майно,
Але наче біс попутав,
Став він пити, як свиня,
Аби квасу, то нехай би,
Так горілочку щодня!
От бува хильне чарчину
Та і другий, третій раз:
Попливло перед очима,
Все потьмяніло, і враз,
Застрибало, засвистіло,
Потекло, забовваніло.
Він ба зразу звеселився,
І в лихий танок пустився,
А до танцю мав він хист
Був він славний танцюрист,
Бо то ж хто на вечорницях
Так літав як дика птиця.
То не Яшко й Никодим,
Не Петро і не Устим,
Та й далеко там Миколі,
Що танцює лиш у полі,
Бо як люди б подивились,
То зі сміху з ніг звалились!
Так Миколка танцював,
Що підлогу цілував,
Ледь не з кожним поворотом
З ніг валився із підскоком!
Тут Грицько вже захитався,
Став,
За голову узявся,
Та не вдержать кляті ноги,
Як з тижневої дороги:
Аж гудуть, так танцював,
Аби тільки він не впав.
Враз і дід якийсь з’явився,
Підійшов і подивився,
Та й наказує як треба:
Як земля хитається,
Хапайся за небо.
Та й хапався за що зможе,
Тут, ба вила, хто ж поможе?
Добре, що дружина вміло,
Вчасно його підхопила,
Бо помер би молодий,
то й казали б: «бо дурний».
Після того не бісився,
В міру пив і не сварився,
І дітей своїх повчав,
До горілки не привчав.
Вже багато літ пройшло,
Був старий уже Грицько,
Вийшов якось він із хати,
На подвір’ї погуляти.
Аж побачив він хлопчину,
Що хильнув мабуть чарчину,
Той крутився і стрибав,
Витанцьовував, кричав.
Та аж раптом нахилився,
Ледь не впав і покосився!
Підійшов Грицько до ного,
І сказав як треба:
Як земля хитається, хапайся за небо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=34330
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.07.2007
автор: Распутник