Крапелька сонця зірвалась із неба синього
і впала у серце, юне і чисте, як сніг.
Шепіт морський не хотів залишатися з хвилями -
затаївся в очах, що здолали вже безліч доріг.
Лебедине крило натомилося жити у безвісті,
і знайшло собі дім у музичних і теплих руках...
Мудрість гір розпочала історію нОвої повісті
в емоційних, щасливих, безмежно гарячих думках.
Все з'єдналося в образі світлому, ніжному.
І дарує тепер людським душам радість...тепло...
Цинік ти, чи ангел на тлі білосніжному -
все одно серце прагне відчути добро....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343304
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2012
автор: irczyk