Моє сьогоднішнє небо вистелене сірим.
Воно готується збудувати стіну із дощу,
щоб сонце,
з усієї сили вдарившись об неї,
заболіло веселкою.
Воно вкриється синцями,
які згодом назвуть плямами,
і через які
заметушаться тисячі тих,
хто розучився розпізнавати кольори райдуги.
З моєї веселки висмикуватимуть нитки
для того, щоб роздивитись їх під мікроскопами.
А коли матеріал для дослідів буде вичерпано,
почнуть фарбувати небо.
Блакитна фарба скінчиться,
навіть, у чиїхось очах.
Доведеться заливати рожевим.
Світ потоне.
І в усьому буду винна я.
Адже чиєсь небо синє.
А моє сьогоднішнє небо вистелене сірим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343378
Рубрика: Верлібр
дата надходження 11.06.2012
автор: Опівнічниця