Відходить осінь у минулий рік,
зима взялася володорювати…
І в цей момент прийшло дитя у світ
та почало своє «у-а» співати.
Цей спів чи плач летів в небесну вись,
шукав до серця матері стежини.
Й почався відлік всіх земних діянь
цієї крихітки – маленької людини.
Дивився місяць тихо крізь шибки,
мугикав вітер ніжну колискову,
на щастя, долю, успіх, довгий вік
малятку малював мороз підкову.
Яскраво посміхалися зірки,
ніч приглушила шум міський та стук…
Медсестри сповивали немовля.
То хлопчик був. І був то мій онук.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343505
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.06.2012
автор: палагняк