Щоденна напасть водяна,
Згори барилом по землі потоками.
На небі колобродить ,блискавиця вогняна
Наввипередки, з громом ,по-між хмарами.
Стихія в піджмурки із сонцем,та вітрами,
Так насміхаючися вириває двері, рами.
Як паперові, стріхи і дахи піднявши,
Із тріском, стогоном дуби столітні поламавши.
У пошуках яскравого проміння,
Вдивляєшся угору з розумінням.
-Усе те, нам за щось!- то для повчання...
Природа людям повертає без вагання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343535
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2012
автор: Вразлива