Летять додому журавлі,
Летять, летять із вирію,
Домівок, рідної землі.
Я теж вернуся, вимрію.
Піднімусь, стану на крило,
До неба лазурового,
У рідне полечу село
До батька сивочолого.
На рідний прилечу поріг,
Стежини мною сходжені.
Моє село — мій оберіг,
В яскравих барвах осені.
Ріка, мов стрічка, сповива,
І в верболозах губиться,
А спомин наче кропива,
Пече, туманом клубиться.
Село — єдина вулиця,
Обрамлене «ліщиною».
Попід горою тулиться
Малою Батьківщиною.
04.03 2008
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343696
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2012
автор: Мирослав Вересюк