О доленько примхлива,
Чом щастям обділила
Ти душу грішную мою?
Здійму до неба руки,
Ізповнені розпуки,
Й до Бога промовлю:
"Прости мене, мій Боже,
Робила, що негоже.
Прости гріхи мої,
перед Тобою каюсь,
Тобі лиш сповідаюсь,
Що грішна на землі.
Мій Боженьку, прости
За материні ночі,
За доньок ясні очі
Ти душу очисти.
Хай не боюсь лукавого
І піду шляхом праведним,
Посвяченим водою.
Теплом наповню серце,
Єство - живим джерельцем,
А душу - лиш Тобою"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343788
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.06.2012
автор: Марина Дончак