Проходять дні, спливає час,
Минають місяці і роки.
Ніхто уже не змінить нас
І не повторить наші кроки.
Моє життя, мої роки,
Течуть, немов пісок з долоні.
А мрії юності, думки,
Тримають міцно у полоні.
Бентежать серце почуття,
Душа десь ніби заблукала.
Немає звідти вороття,
Чи мить вертатись не настала?
Що заблудилася не винна,
Із вуст отримавши надію.
Бо поцілунки лиш причина
Душею, що не володію.
19.02.2008 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2012
автор: Мирослав Вересюк