на схилі пагорба
хмарами –
чебреці…
простота
і вишуканість лілова -
купаються промені
вра́нішні,
як у пря́женому молоці,
у не́-показній
запашній
чебрецевій любові…
на гребені –
на біло-блакитному тлі
молода
велика
чорно-ряба корова…
символом!
перетікання енергії
сонячної
через траву в молоко – стоїть…
достеменно відточені
лінії
і пропорції тіла її…
щемлять у травах,
у різноцвітті – коники
стрибунці…
як рана, що гоїться…
рвана рана
у пів серця…
смішний вітерець
лоскоче корову за вухом –
забула корова про пашу:
як ідеально порожня
арійсько-трипільська чаша
насторожено дослухається…
мудрість нечутну
ввічливо слуха…
все тут –
куди лиш погляд
звернеться чи упаде́,
вільно росте
і саме для себе цвіте -
повнокровне і молоде!
ні пристрастей, ні суєти…
ані слова
поруч
із реп`яхом рожево-ліловим
замість ґудзика у петлиці,
приліг,
на мить земну - відпочи-ти
Всюдисущий Великий Де...
14.06.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343887
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.06.2012
автор: Валя Савелюк