Нап"юся роси з горнятка світанку,
з кіс, неторканих сталлю трав, духмяних...
Захмелію без вина наостанку,
від духу, що бринить...Немов цунамі
піднімає вмить і несе, мов бранку,
над вишневими карими садами,
де море, синьоокого барвінку
плеще хвилями поміж розливами
прохолодної м"яти у затінку,
де гудуть джмелі-скнари над медами,
сьорбаючи з квіток патоку п"янку,
цмокаючи маленькими губами...
Там літо викарбовує картинку
в уяві, сонячними янтарями
до зими...Вип"ю з нього філіжанку
для душі, захоплюючись барвами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344148
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.06.2012
автор: Макієвська Наталія Є.