Навіть тут і навіть там,
Навіть в другій ночі,
Не відлякуйте мадам,
Що нам тішить очі.
Уявіть, що хтось її
Так і не зустріне,
А вона з Вами чаї
П'є, а потім гине.
Я із нею у танку
Знову все кружляю,
І під музику лунку
Вірші викидаю,
Викидаю із душі
На шматок паперу,
Раджу й Вам, товариші,
Цю любити еру.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344159
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2012
автор: Андрій Конопко