Калини цвіт у лузі забуяв.
І солов"ї весело засвистіли,
І вітер в листі тихо задрімав,
І сонце ще ніжніше засвітило,..
А вона квітла і буяла цвітом,
Чаруючи нас пахочем весни,
Густою тінню прикривала літом
І дарувала плід свій восени.
А ми від неї набирались сили:
Росли,кохали, мріяли,-жили!
Намисто з неї на грудях носили.
Як символ України берегли!
Тепер ми розбрелись світами,
Та бачимо її все уві сні...
І линемо думками,як до мами...
І відчуваєм запах рідної весни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344487
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2012
автор: mura