І падав дощ без перестанку

...І  падав  дощ  без  перестанку,
і  якось,  сидячи  одного  ранку,
згадав  твоє  тепло  і  ніжність  рук,
і  погляд  твій…  і  ніжної  гітари  звук,  
подарував  мелодію  одну…
…вона  лунала  лиш  про  тебе  і  твою  красу  
яку  кохаю,  на  яку  чекаю  я,
з  якою  хочу  розділити  все  життя…

…а  дощ  так  довго  не  вщухав,  
він  наче  подумки  мені  казав,  
що  там,  далеко,  де  край-світ
сидить  вона,  самотня  і  не  спить…  
…її  думки  лиш  про  одне:
що  хоче  бути  поряд  з  ним,  але…

…так  відстань  клята  все  покою  не  дає
і  пережить  це  важко  дуже  все
але,  повір,  ми  витримаєм  це!
потрібно  тільки  бути  ближче…

…в  ту  мить  відчув,  що  кличе  дощ  мене,  
а  з  ним  –  вона,  говорячи:  «…без  тебе  я  не  можу  жити»
і  відповів  я  пошепки:  «…ми  маємо  цей  час  стерпіти»,
а  з  ним  і  відстань  –  Бога  буду  я  молити,  
щоб  ми  щасливі  були,  зроблю  все
давай  лиш  разом  будемо…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2012
автор: Andrew Meniv