Навряд чи хтось колись помітив,
Яким прекрасним є життя.
Ми летимо усе покинув,
У простори, до майбуття.
Ми вдячні Богові, за те, що маєм
І не потрібно нам більшої мети.
Але на жаль не всі знають,
Могли б ми більшого досягти.
Самі себе ми не жалкуєм,
Живем бо ми один єдиний раз.
За втраченим, ми довго не сумуєм,
Ця біль мине, покине нас.
Та як би ми на світі жили,
Від «панібратства» до биття
В собі потрібно знайти нам силу,
Щоб гідно пройти цей шлях життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344622
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2012
автор: Ксюша Выходец