Людино ти вінець творіння,
Ти перлина в океані безмежнім.
Подаруй світові свої вміння,
Не намагайся бути в нім лежнем.
До сонця невтомно вітайся,
Допоки ростеш і жива.
На ближніх своїх не ображайся,
Бо залишишся в світі одна.
Шанобливо поводься з людьми,
Правду потім нікуди не діти.
Щоб не відчувалося згодом ганьби,
Добрим словом щоб тебе пам’ятали.
І пам'ять про тебе щоб довго жила,
Щоб онукам своїм ще казали:
«Зумій прожить життя, як колись ця людина його прожила».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344623
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2012
автор: Ксюша Выходец