Ось двадцять перша вже весна
Благословилась над тобою.
Ти не збудилася від сна
У цю весну,сумну до болі.
Лежиш в руїнах Україно.
В руїнах доль,в руїнах душ.
Моя кохана Батьківщино-
Європи центр,безкрая глуш.
Збудись,прошу тебе,збудись.
Заклич синів з країв далеких.
Онукам в очі подивись,
Хіба не бачиш небезпеки?
Прокинься вже, прошу прокинься.
Зніми з очей рожеву пелену.
Встань із колін,навколо подивися-
Нікчемні почуття й життя гіркіше полину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344727
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.06.2012
автор: Павлусик-Кузмяк Олег Мико