Вільний птах від землі, наче подихом
весни свіжої, літа спекотного.
Хтось кохає, боїться, бо соромно
на ромашках "ворожки" зривать.
Колір неба - продовження серденька
осмілілого, вмить - калатне.
Щось так схоже, так схоже на лебедя.
Від любові - все вколо святе!
На зап'ясті втамуються трепетні
переспівки артерій і вен.
Я кохаю тебе без взаємності.
Без крила облітаю весь день...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344788
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2012
автор: Ліна Біла