Минулося… вона пішла,
Я не відчую її дотику,
Минулося… вона вже зникла,
Я не побачу її посмішку.
Зацокав вже на сходах біль,
Зникає гул забутого биття,
Лише із серця сльози – каплі
Бринять дощем і вниз стікають…
Вона пішла, а я не зупинив,
То може я вже не існую?
Вона – лиш ангел, що відлетів,
А я – лиш грішний… я існую…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2012
автор: Eladar