Напевно, коли усі риби чи молюски Індійського океану
матимуть змогу стати тибетськими паломниками
і нести тонни одягу на собі у вигляді згортків
списаних червоним чорнилом івриту
тоді і тільки тоді
ми зможемо кохатись на дірявій поїденій клопами
канапі.
тільки тоді ми зможемо зустрічати ефіопських дітей
хлібом й соленими коржами
Напевно коли усі індіанці стануть величезними китами
і нестимуть зерно у величезних ковшах дмухаючи вслід усім західним
вітрам Гольфстріму
тоді і тільки тоді
ми будемо здатні на те щоб створити себе заново
окреслюючи усі гори та рівнини сітками меридіанів
витатуємо каплички зі священиками
які посміхатимуться нам
забувши у те, що вони вірять у бога
забувши про те, що вони на службі
Напевно коли всі янголи які курять тільки на заправках
кинуть палити
гордо обрізавши крила чи пофарбувавши їх у коричневий колір
тоді і тільки тоді
я почну кохати тебе по-справжньому
як це роблять фенічки на твоїх руках.
я нестиму різнокольоровий стяг тільки для того
щоб ти могла погравшись веселкою кинути палити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344874
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.06.2012
автор: ImmortalPsycho