Віші і музика Олега Стадніка
В наше встрічання,
Мов би у сни-
Пахне і знову,
Гілка весни...
Йду по воду з тобою,а душа вже цвіте,-
Що криниця далеко-там, де верба росте,
Йду по воду з тобою,а душа вже цвіте,-
Що криниця далеко-там, де верба росте!
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов,
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов!
Пили обоє
Чари води,
Трішки розлили
В трепет трави...
І нахлюпалось в серці молодого вина,-
Те, що мусить пролитись, як з відерця весна,
І нахлюпалось в серці молодого вина,-
Те, що мусить пролитись, як з відерця весна!
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов,
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов!
В наше встрічання,
Мов би у сни-
Пахне і знову,
Гілка весни...
Йду по воду з тобою,а душа вже цвіте,-
Що криниця далеко-там, де верба росте,
Йду по воду з тобою,а душа вже цвіте,-
Що криниця далеко-там, де верба росте!
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов,
Може це доля, а може весна,
Може, це наша перша любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344923
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 19.06.2012
автор: Максим Калина