Моя Україно,зоре моя.
Мої голубі небокраї.
Пісні солов`їні і клич журавля,
І срібні річок водограї.
Невіста моя,в шумовинні садів,
Оспівана з краю до краю.
Зродилася ти у безмежжі степів,
І житимеш вічно,я знаю.
Ти мову співучу для нас зберегла,
Красившої в світі немає.
Дочкам своїм вроду чарівну дала.
Синам дала мужність безкраю.
Живи Україно у плині сторіч-
Я більшого щастя не знаю.
Зроди в наших душах козацькую січ.
Прости,що невміло кохаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344951
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.06.2012
автор: Павлусик-Кузмяк Олег Мико