А на дворі
у танці вальсу
кружляють парасолі
і майже не видно за ними людей.
А дощ продовжує
підкручувати гучність
і ось уже зовсім не чути
тупіт перехожих.
Вітер не хоче миритись
із цією несправедливістю
і вириває парасолі
із рук людей
що кричать
і простягають руки.
А парасолі летять
і летять догори.
І ось нарешті
небо вкрили ці особливі
і такі різні за виглядом парасолі.
А люди розійшлись так
і не піднявши голови.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345034
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2012
автор: Христя ^_^