Мені лише двадцять, і можливо колись я виросту великою поетесою...
Хоча поетеси ніколи не жили за тієюю адресою...
Де мешкаю я і мама моя
Але чого у Бога тільки не буває!
Про те мабуть Він сам лиш знає
А з нами в хованки часами грає...
Хоча своє право на те Він має...
А я вірші днями крапаю
Як горе чаєм заливаю
І ще росту... і трохи смішно
Як би чого з того не вийшло
Бо з моїм метр пядесят і трішки
Титул " велика поетеса" викликає смішки...
І от сиджу я у чужій квартирі...
Слухаю чужі вірші доволі щирі
Чужий стілець і кухня теж чужа
Мені лише двадцять, а я уже з частиною світу не в мирі
Добре , що поки на словах не на вістрі ножа...
Мені уже двадцять і я ще не поетеса
Я так пишу лікуюся від стресу
В дитинстві думала , що виросту й піду в принцеси...
А виросла й зібралась в поетеси...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345043
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2012
автор: Мері Главацька