- Сергій Петрович, там - біля ліфта́́
третього поверху, із-за дверців -
ви не повірите, що за туфта -
лежить щось таке, як криваве серце!
- Що значить "лежить"? Ану бігом -
хай хтось прибере, щоб не було сліду!
А то ще, доброго чого....
- Ясно - вже кличу прибиральницю Ліду!!
Того вечора була сніжна зима.
Не морозна, без метушні.
Є ліхтарі, чи більше нема, -
Тротуаром сніг багрянів.
Не було того вечора сутичок банд,
І ніхто не потрапив у відділок.
Очевидець твердив - чи може обман? -
Мов двоє йшло віддалік.
Він - високий, ставний, ну і Вона...
Перехрестя - і кожен в свій бік.
Вона дивно йшла, трохи смішна,
Потім щось стирала з повік...
Біля ліфта тоді хтось стояв
(мало хто - зима ж, вечір що ніч).
Тоді на "Вибач, що ти мене чекав"
Він відповів: "Гра не варта свіч."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345282
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2012
автор: Ladybird