ніколи не писав ще фарбами казок
ніколи запахів у них солодких не було
не знав, що можна йти не бачачи стежок
не знав, що в грудях може бити джерело.
тепер стежки... для мене їх немає
мене навчили нещодавно хмарами пливти
і шкіра кожен її дотик пам’ятає
котрий щосили намагаюсь берегти.
у пам’яті тримається усе
усі моменти, що були прожиті
вітер кохання мов на крилах нас несе...
життя краплиночки із кожним днем більш
соковиті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345375
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2012
автор: fuko`