Чорнявий ангел на плечі.
Зганяє смуток із душі,
Вогонь потріскує в печі
А за вікном ідуть дощі
Осінь, неначе здуріла,
Загнавши мене у тупік.
Ти мене трішки зігріла
Приїхавши в Львів на пікнік.
Ти клала у пащу руку,
І щось там просила в лева.
Будь ласка, прошу не треба!
Це лиш непотрібна забава
Цілуй же!, цілуй хай забуду
З тобою про все на чучуть.
Хай крихітки щастя добуду
Що спокій мені принесуть
Хай осінь сміється з нами.
Закутавшись в жовту перину.
А листя вальсує з вітрами
Роздівши червону калину
Я знаю, ти завтра поїдеш
І іншого ніжно обнімеш
Зі мною так мило фліртуєш
І пишеш що дуже сумуєш..
Трагедій робити не стану
Не перша це осінь моя!
Спасибі за облік з туману,
Що серце мені зігріва.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345376
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2012
автор: Роман Українець