Стоптати камінь босоніж
Оголити моря піски
Самотужки.
Без зову на поміч -
Нонсенс,
Як не крути.
Слід - відображення кроку
Фундамент, але ще не шлях
Синхронно
З тобою у ногу
Підуть?
Якщо так -
Не варіант буде крах.
Затилок виголить мало
Вишиванку зносити також
Усвідомлення –
Автохтонне начало
Звитяг
І Безапеляційних перемог.
СлОва ледь жевріє сила
Та запАл іще не промок
Воістину!
Відродження злива
Можлива,
Лиш стане синхронним наш крок!
Розпухає життя в карнавалі
Кровоточить гільйотина хвилин
Крокуймо!
Щоб в магістралі
Розорати джерела стежин!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345397
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2012
автор: Schicksal