Ця весна розбудила - і душу, і тіло.
Змерзлі мрії нарешті торкнулись висот.
Срібло снігу зійшло його тло посивіле,
Розчинилось в теплі як і холод невзгод.
Зацвітає бузок біля двору під тином.
В перших маточках ніжний, ранковий туман.
Заблукав, зачарований кольором синім,
З ним блукаю і я, знов без тебе і сам…
Намалює туман в світлих контурах мрії,
Нечіткі твої риси в ранковій імлі.
Не віддам добровільно, туман не розвію.
Бо останнє що є – ти і мрії мої.
17.05.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345436
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.06.2012
автор: Олексій Тичко