Ніч окутає темним промінням,
місяць спати тобі не дає.
Із тих вус впаде легким тремтінням,
те що ниє в душі і сопе.
Те що вирватись в день так боялось
і без слів, і в очах не нести.
Те що в сутінка на волю так рвалось
і сказавши ти зможеш піти.
Ти підеш у бескраї простори
темноти, що окута туман,
і тих згадок, яких було море,
розібєш ти об слово "ОБМАН".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345677
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2012
автор: АЙВЕНГО