Я, Стікс і Харон

там,  де  час  подолав  мовчазну  круговерть
і  де  ріки  сплітав  дикий  вітер  зустрічний,
там,  де  ти,  милий  мій,  продавав  мою  смерть,
щоб  ми  жити  лишились  навічно.

човни  днів  пропливуть,  оминаючи  вир
і  пісок  побіжить  крізь  долоні.
тільки  ми.  Тільки  Стікс  і  пустир...
я  впізнала  тебе  у  Хароні.

ми  ліпили  себе  із  цукру  й  сміття,
ми  ліпили  свій  світ  із  глини  і  гриму.
тут  задарма  так  просто  віддати  життя,
й  ти  поставив  моє  на  вітрину...

переправу  завершено.  Це  долі  знак!
ми  пройшли  усі  кола,  де  душі  згорають.
Щастя  є...й  несподівано  так
інший  берег  обернеться  раєм.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345725
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2012
автор: Asha