Після смерті чоловіка якось спершу
По інерції жилось: все встигнуть, клопіт.
Потім, наче, як затьмарення воскресші -
Роздивлялась "нареченників" галопом...
І...це - сталося! Зустріла! Й не повірила.
Склались ноженьки складаємою склянкою:
Упізналося роками-довгомірами,
Знову справді стати - згодна! полонянкою...
Тики зйойкнули при зустрічі посвяченій:
Знову ве́рнуться надії і турботність!
Стільки всього разом, вдвох нам, передбачено...
Це - вдову нарешті стрінула Самотність.
Є, так - є! Тут, далі десь - довкружжя всюдне!
Небайдуже, галасне, багатолюдне.
Поруч, в когось - перспективне і салютне.
Інший світ існує, в усмішках, повагах.
Чи готова вже - поринути у саги?
23.06.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345736
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2012
автор: Юхниця Євген