Твої вуста приречені на спомин,
а я приречена на поцілунок душ.
Переплелися радість з тупим болем.
Сум завжди схожий на осінній кущ.
Мої вуста чекають порятунку,
а ти приречений любити ті вуста.
Мед завжди перемішаний із трунком,
а сльози - всього-на-всього - вода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345831
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2012
автор: Юлія Гординська