Ти граєш із життям,
І не своїм, а всіми.
Та не прийти до тям,
Що коїться із ними.
Ти непомітно, так,
Руйнуєш долю й розум.
І знову поруч знак,
Та повно різних дум.
І не збагнути нам,
Тим хто з тобою гине.
Де тут мораль, де страм,
Де крик у небо лине.
Ідемо за тобою,
Засліплені, німі.
Готові вже до бою,
В житті, не у ві сні.
Потрібен поводир,
Котрий очолить стадо.
Ми в Ад, або у вир,
За тебе підемо радо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345911
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.06.2012
автор: Линник Анатолій