***

Я  буду  пити  гарячий  чай
І  вбивати  холодні  спогади…
За  моїм  відчиненим  вікном
Вже  тиждень,  як  бродить  літо.

Я  викреслюю  тебе…
І  нарешті  стаю  вільною.
Дихаю  на  повні  груди
І  повітря  не  обпікає  мене…

Дивлюся,    як  граційно
Коливається  скибка  лимону
У  моїй  уже  холодній  чашці,
Розфарбованій  квітами…

З  часом  людина  звикає
До  усього…
Нам  просто  потрібен  час…
А  його  завжди  не  вистачає.

Вам  ніколи  не  хотілося
Повернутися  в  минуле?
І  сказати  ще  раз  «люблю»
Людям,  які  пішли  назавжди.  

Життя  –  складна  штука.
І  частіше  головним  її  
Ускладнювачем
Являємося  ми  самі…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346113
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2012
автор: Нелогічна а*