Апостол Павло до Бога молився,
Щоб темний ангел цілком відійшов,
Щоб плоть той не жалив та відчепився,
Бо лише в Бозі Павло сенс знайшов.
До Третього Неба був він узятий,
Почув словеса та Ангельський спів,
Що неможливо на слух передати,
Чи в плоті, не в плоті? – не розумів.
Був у раю, та вернувсь до земного,
Де дошкуляти став ангел пітьми,
Попущений Богом не випадково,
На гріх спокушав слуга сатани.
Тричі молився апостол до Бога,
Щоб не тривожив нечистий цей дух
Щоб не лежала на серці тривога,
Що плоть обіймають біль та недуг.
Глас Божий: «Досить тобі благодаті,
У немочі діє сила Моя», -
Був даний Павлу, щоби призивати
У слабкостях вічне Боже ім’я.
«Як в немочах я, тоді благодушний,
Щоб поселилась в мені благодать»,-
Апостол казав, коли був недужний,
Долав Павло з Богом злую напасть.
25.06.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346149
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.06.2012
автор: С.Плекан