Торкнулось сонце напівсонних трав,
цілує, пестить, променем лоскоче.
чи ти кого так трепетно кохав,
як сонце раннє трав шовкові очі?
Чи ти приносив стільки насолод,
як пелюсткам холодні роси в спеку
і чи сягав таких стрімких висот,
як гордовитий молодий лелека?
Чи ти кому так ніжно говорив
слова любові, вірності і ласки,
як вітер теплий після літніх злив
шепоче травам вечорову казку?
Біжу босоніж росами дібров.
дивлюсь у волошкові очі неба,
п’ю жадібно усю живу любов
і мимоволі думаю про тебе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346430
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2012
автор: Olechka