Візбміть мене за руку,
Навіжено до мене всміхніться,
Я забуду все до цього.
Булькоче море пізніми чайками,
Лунає звідусіль завивання вовків,
Плаче цвіркунчик вранішним маком.
Спокій зійшовши на душу,
Мабуть молитва зігріла,
Пізніми мовами я заговорю.
У вирі раннім - каченята цвіли,
Мовчали і думали їх вороги,
А промінь зустрів їх світанком.
Далі за днем заховалося море,
Що плаче у дружніх обіймах сердець,
Бачу я тіні минулих століть.
Поки ще пишу - бачу дорогу,
Далі я пишу - бачу узбіччя,
Торт що покличе, до тебе покличе.
Кремові стружки знайшли ці години,
Хто знає, а може вони їх знайшли,
Де ти ходиш моя мила?
22.06.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346514
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.06.2012
автор: Тарас Лісняк