Завітай у мій сон

1.
Завітай  у  мій  сон  з  елементами  кітчу,
Там  є  шанси  в  усіх  дочекатись  дощу,
Дочекатись  себе  на  порослих  узбіччях,
І  достукатись  до,  і  прокинутись  для…
Довіряй  мені  в  тиші,  бо  вітер  ущух,
Бо  у  нетрях  весни  ще  не  визріли  грози.
Неминучість  ще  блимає  нам  звіддаля.
Той,  хто  буде  тобою  відзавтра,  лякає.
Сльози  -  
Буду  плакати  в  душі  –  вода  до  води,
Хтозна,
Чи  інакше  життя  з  понеділка  буває.
Знаєш,
Що  я  йшла  звідтіля,  але  йшла  не  сюди,
маю,
Те,  що  маю,  і  все  потихеньку  минає.

Так  і  повинно  бути
В  цьому  хисткому  світі:
Якось  завжди  на  потім,
Якось  завжди  не  так.
Тихий  прозорий  смуток
Світить  –  не  гріє  (світить!),
Небо  висить  в  дрімоті,
Ніби  останній  знак.

2.

Завітай  у  мій  сон  з  елементами  кітчу,
Там  мій  бог  з  бородою  з  дитячих  книжок,
Він  не  знає,  що  далі,  він  добрий  і  вічний,
Сумно  дивиться  вниз,  там  чекають  тепла.
Я  так  довго  просила  інакших  стежок,
Що  забула,  напевне,  додому  дорогу,
Там  вже  якось  без  мене.  Коли  я  пішла,
То  ніяка  трава  не  чіплялась  за  ноги.
Довго
Я  шукала,  не  знаю,  чого  і  знайшла,
Може,  
Це  казки,  і  нічого  не  буде  такого.
Боже,
Як  же  хочеться  іноді  іншого  тла,
Знову
Починати  з  нуля  і  творити  з  нічого.

Так  і  повинно  бути
В  цьому  страшному  світі:
Якось  вже  без  азарту
Котишся  –  і  котись.
Сині  часи  спокути,
Крила  мої  відбиті.
(Що  з  нами  буде  завтра?
 -  Все,  що  було  колись)
3.
Завітай  у  мій  сон  з  елементами  кітчу,
В  мої  білі  кімнати  без  вікон  і  стель.
Я  не  буду  робити  трагічне  обличчя.
Буде  тихо  і  затишно:  кава  чи  чай;
Буде  сонно  й  прозоро:  легка  акварель,
Кошенята  з  клубочками,  дні  на  підлозі
(Пошматований  сірий  стінний  календар),
Пелюстки  на  вітру  і  хатки  при  дорозі.
Хочеш  -  
Буде  свято  на  світі  і  тиха  весна,
Хочеш  -  
Буде  все  вирувати,  освячене  ніччю.
Страшно
Прокидатись  собою  до  болю,  до  дна,
Раптом…
Завітай  у  мій  сон  з  елементами  кітчу.

Так  і  повинно  бути
В  цьому  живому  світі:
Якось  вже  там  і  з  нами,
Вирішать  сірі  дні.
Тихий  прозорий  смуток
Світить,  ще  поки  світить…
(Чорні  часи  непевні,
Тихі  прості  пісні).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346518
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 26.06.2012
автор: Yelyzavetka